﻿<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Чуттєва поезія &#187; космос</title>
	<atom:link href="http://sensualpoetry.net/tag/kosmos/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://sensualpoetry.net</link>
	<description>Персональний сайт Валерії П.</description>
	<lastBuildDate>Fri, 23 Jan 2026 13:39:45 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.1.2</generator>
		<item>
		<title>ты только представь&#8230;</title>
		<link>http://sensualpoetry.net/06/623/</link>
		<comments>http://sensualpoetry.net/06/623/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 03 Jun 2011 12:34:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Валерія</dc:creator>
				<category><![CDATA[Сучасні - Modern]]></category>
		<category><![CDATA[вічність]]></category>
		<category><![CDATA[вокзал]]></category>
		<category><![CDATA[дім]]></category>
		<category><![CDATA[діти]]></category>
		<category><![CDATA[дерева]]></category>
		<category><![CDATA[космос]]></category>
		<category><![CDATA[кохання]]></category>
		<category><![CDATA[обійми]]></category>
		<category><![CDATA[перехрестя]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://sensualpoetry.net/?p=623</guid>
		<description><![CDATA[Когда мы выгорим, высохнем, 
станем пустыми и ломкими, как тростник,
ты будешь врать мне, что я все еще красива. 
А я буду верить, чёрт с ним.
Когда уголь станет золой, 
иссякнет сангрия, остынет вишнёвый пирог,
мы сядем в саду и будем смотреть, 
как вскрывают деревянный порог
легионы молодых клёнов...]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Когда мы выгорим, высохнем, станем пустыми и ломкими, как тростник,<br />
ты будешь врать мне, что я все еще красива. А я буду верить, чёрт с ним.<br />
Когда уголь станет золой, иссякнет сангрия, остынет вишнёвый пирог,<br />
мы сядем в саду и будем смотреть, как вскрывают деревянный порог<br />
легионы молодых клёнов, как ветшает наш дом остовом затонувшего корабля,<br />
как внуки топают по дорожкам с карманами, полными миндаля&#8230;</p>
<p>Когда праправнуки оборвут тронутые изморозью фонарики физалиса в цветнике,<br />
мы с тобой станем легче линий на пальцах, тоньше кости на виске.<br />
С нас сойдут все оболочки, одна за другой, останется одно<br />
остекленелое, сочащееся на срезе сиянием, нервное волокно,<br />
прошитое насквозь корнями древ, укрытое дёрном &#8211; теплейшим из одеял.<br />
И я-волокно, я-нерв всё ещё буду помнить, как ты меня обнимал&#8230;</p>
<p>Когда рухнет последний столетний клён, с юга на север, а, может быть,<br />
с востока на запад здесь ляжет дорога: ухабы-столбы&#8230;<br />
Дорогу, извиваясь, пересечёт другая, потом ещё одна, и еще одна.<br />
Паук-перекрёсток будет плести паутину из асфальта и железнодорожного полотна,<br />
пока однажды утром солнце ошарашенно не упрётся лбом<br />
в здание вокзала, а оно будет, как водится, с голубями да с витражным стеклом&#8230;</p>
<p>Когда здесь будут прощаться, встречаться, греть сумочки на коленях, как щенят,<br />
пить водку и кофе с цикорием, мять носовые платки, когда будут менять<br />
сим-карты, валюту, билеты, жизнь &#8211; одну на другую, &#8211; мы с тобой<br />
будем слушать песню колёс (чем не сердца стук?)&#8230; А когда, бог ты мой,<br />
кто-то возьмёт да придумает воздушные поезда, воздушные колеи, воздушный порт, -<br />
наш вокзал растерзают бурьян и терновник &#8211; до самых костей и аорт&#8230;</p>
<p>И когда ещё каких-нибудь пару вечностей спустя, когда Гольфстрим<br />
станет горной рекой, Гималаи уйдут под воду, а Луна расколется на куски&#8230;<br />
Когда на то самое место, где наша дочь пару вечностей назад рисовала мелом кота, -<br />
примяв бруснику, опустится инопланетное судно&#8230; И даже тогда,<br />
когда на теплую обшивку корабля слетятся погреться земные жуки, -<br />
я буду с тобой рядом, ты только представь, на расстоянии вытянутой руки.</p>
<p><a title="Профайл murena" href="http://teplovoz.com/community/murena">©murena</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://sensualpoetry.net/06/623/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зорепади</title>
		<link>http://sensualpoetry.net/04/zorepadi/</link>
		<comments>http://sensualpoetry.net/04/zorepadi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 21 Apr 2011 17:06:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Валерія</dc:creator>
				<category><![CDATA[Сучасні - Modern]]></category>
		<category><![CDATA[Українською - Ukrainian]]></category>
		<category><![CDATA[Бог]]></category>
		<category><![CDATA[всесвіт]]></category>
		<category><![CDATA[зірка]]></category>
		<category><![CDATA[космос]]></category>
		<category><![CDATA[світ]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://sensualpoetry.net/?p=512</guid>
		<description><![CDATA[Налітає космічний вітер,
І пісок
Розмітає  над світом
Дощами зірок,
А ми кажемо – зорепади…]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Проростаючи із завитків Всесвітніх мушель,<br />
Пісок<br />
дозріває,  жовтіє, як груші<br />
З гілок<br />
Дерева Світового…<br />
Тоне в небеснім агаті,<br />
Піщаними зливами сипле,<br />
І пасочки боженята<br />
Ліплять –<br />
Так утворюються світи…<br />
А коли янголи боженят<br />
Ведуть потомлених<br />
У білі хороми Господніх хат,<br />
Де сонця у кОминах, -<br />
Надходить ніч.<br />
Налітає космічний вітер,<br />
І пісок<br />
Розмітає  над світом<br />
Дощами зірок,<br />
А ми кажемо – зорепади…</p>
<p>© <a href="http://gak.com.ua/authors/2184">Ольга Ярмуш</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://sensualpoetry.net/04/zorepadi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>сонце</title>
		<link>http://sensualpoetry.net/02/sontse/</link>
		<comments>http://sensualpoetry.net/02/sontse/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Feb 2011 23:42:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Валерія</dc:creator>
				<category><![CDATA[Мої твори - My poems]]></category>
		<category><![CDATA[Українською - Ukrainian]]></category>
		<category><![CDATA[верлібр]]></category>
		<category><![CDATA[гра]]></category>
		<category><![CDATA[квіти]]></category>
		<category><![CDATA[космос]]></category>
		<category><![CDATA[планети]]></category>
		<category><![CDATA[посмішка]]></category>
		<category><![CDATA[сонце]]></category>
		<category><![CDATA[язичництво]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://t9xz.com/lerni/?p=252</guid>
		<description><![CDATA[...я б теж поклонялася сонцю

я б цілувала йому ніжки

я би купала його в молоці

я би пестила  його круглі щічки

щічки малюка із синдромом Дауна...]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>якби я була язичницею</p>
<p>я б теж поклонялася сонцю</p>
<p>я б цілувала йому ніжки</p>
<p>я би купала його в молоці</p>
<p>я би пестила  його круглі щічки</p>
<p>щічки малюка із синдромом Дауна</p>
<p>я б заглядала в його примружені очі</p>
<p>і приміряла б на себе</p>
<p>його одухотворену посмішку</p>
<p>я б навчила його зачісуватися</p>
<p>дивлячись у дзеркало Байкалу</p>
<p>і стрибати весело в класики</p>
<p>на карті Балкан</p>
<p>я пила б як нектар нейтрино</p>
<p>і дурила б його що на комірці пляма</p>
<p>а потім давала б йому щиглика</p>
<p>і ми б разом заходилися сміхом</p>
<p>я би закріплювала кінчики квіткових гірлянд</p>
<p>на Венері та Меркурії</p>
<p>щоб тендітні леї опадаючи</p>
<p>заслали підлогу всесвіту</p>
<p>і їх можна було набрати в долоні і підкинути вгору</p>
<p>© Валерія Піщанська</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://sensualpoetry.net/02/sontse/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
