Ці пальці
Граються, мов дельфіни,
У хвилях твого волосся –
Пірнають і виринають,
Злагоджено, як то вміють лише дельфіни,
Одночасно, у ритмі балету,
Згинаючись, розгинаючись,
Виконуючи містки і переверти,
Поринають в штормове волосся,
Прагнучи досягти глибини,
Дочекатися штилю,
Аби знову спільною зграєю
Виплисти на поверхню
І у штилі твого волосся
Дістатись коралових рифів губ.

© Діма Княжич

Твої пальці креслять найнесамовитіші проділи у волоссі

а я посміхаюся немов пришелепкуватий клієнт

невправного майстра

що зажди задоволений результатом

твої пальці просуваються далі

і кожна луковичка здригається

немовби від надкрихітного вибуху

одного з тих що народжують всесвіти

твої пальці вовтузяться немовби щойно народжені

дитинчата кенгуру

які сліпо шукають шпарину до сумки

але весь її затишок

вже обвила довкола себе я

твої пальці рухаються

і я перетворююся на достобіса тремтливого ховрашка

чиє серцебиття обганяє світло

що мріє залізти тобі за пазуху

аби витягти звідти

кольоровий камінчик твого настрою

© Валерія Піщанська