ти живеш у графстві сассексі
на дні річки
і слухаєш молитви

ти ходиш по дні річки оуз
як донний ісус
і тягнеш кожного петра який уміє плавати
на дно до каміння і водоростей

ти копаєш підводні могили для підводних птахів
ти хорониш їхні тіла у сірому намулі між корінням і мушлями
ти читаєш над ними підводні псалми

ти пишеш на підводному листі підводні послання
які розносять твої білі риби

о присвятий боже
вірджиніє вульф
твоя ріка тече з тебе
через твої підводні сади
до далеких пустель
яких немає на мапах

твоя річка називає себе на ім’я
твоя річка поглинає всі твої жертви

але я не боюся твого загубленого часу
мій пліт достатньо міцний щоб не перекинутися від фуркання твоїх коней
він на їхніх спинах допливе до бухти одного острова
про який ми обоє добре знаємо

© Мирослав Лаюк