Чуттєва поезія » погляд

О, женщина…

Валерія — Sun, 03 Feb 2013 13:58:55 +0000

О, женщина, дитя, привыкшее играть
И взором нежных глаз, и лаской поцелуя,
Я должен бы тебя всем сердцем презирать,
А я тебя люблю, волнуясь и тоскуя!

Люблю и рвусь к тебе, прощаю и люблю,
Живу одной тобой в моих терзаньях страстных,
Для прихоти твоей я душу погублю,
Все, все возьми себе – за взгляд очей прекрасных,

За слово лживое, что истины нежней,
За сладкую тоску восторженных мучений!
Ты, море странных снов, и звуков, и огней!
Ты, друг и вечный враг! Злой дух и добрый гений!

Wollen

Валерія — Tue, 21 Aug 2012 08:07:48 +0000

Bei Dir sein wollen
Mitten aus dem was man tut
weg sein wollen
bei Dir verschwunden sein

Nichts als bei Dir
näher als Hand an Hand
enger als Mund an Mund
bei Dir sein wollen

In Dir zärtlich zu Dir sein
Dich küssen von außen
und Dich streicheln von innen
so und so und auch anders

Und Dich einatmen wollen
immer nur einatmen wollen
tiefer und tiefer
und ohne Ausatmen trinken

Aber zwischendurch Abstand suchen
um Dich sehen zu können
aus ein, zwei Handbreit Entfernung
und dann Dich weiterküssen

Настоящую нежность…

Валерія — Tue, 20 Mar 2012 20:34:47 +0000

Настоящую нежность не спутаешь
Ни с чем, и она тиха.
Ты напрасно бережно кутаешь
Мне плечи и грудь в меха.
И напрасно слова покорные
Говоришь о первой любви,
Как я знаю эти упорные
Несытые взгляды твои!

©Анна Ахматова

***

Валерія — Wed, 19 Oct 2011 18:32:35 +0000

Отнятая у меня, ночами
Плакавшая обо мне, в нестрогом
Черном платье, с детскими плечами,
Лучший дар, не возвращенный богом,

Заклинаю прошлым, настоящим,
Крепче спи, не всхлипывай спросонок,
Не следи за мной зрачком косящим,
Ангел, олененок, соколенок.

Из камней Шумера, из пустыни
Аравийской, из какого круга
Памяти – в сиянии гордыни
Горло мне захлестываешь туго?

Я не знаю, где твоя держава,
И не знаю, как сложить заклятье,
Чтобы снова потерять мне право
На твое дыханье, руки, платье.

©А.Тарковский

Історії про тварин

Валерія — Tue, 10 May 2011 19:39:52 +0000

Ти розказуєш мені цю історію
Ламаною мовою
З жахливим іспанським акцентом
А головне – своїми прекрасними губами
Брудно-рожевого кольору

Якось ти стояв, трирічний,
Посеред джунглієвих просторів
Блакитної Колумбії
А величезна ігуана
Перекинула тебе порухом хвоста
І проповзла
Не поперек, а вздовж
Твого тіла
Чіпляючись блідо-салатовими лусками
Свого черевця
За твою футболку и дитячі страхи

Ти дивишся на мене,
Свідомий того,
Що перед твоїм поглядом
Ніхто не стоїть
Ані смагляві смілявки –
Урожденки кращої Америк
Ані довгоногі (-носі) європейки
Ані шоколадноволоса linda*
Що зараз перед тобою
Загорнута у фольгу твого шепоту –
Santander**, santander

І в цей моментя починаю хотіти
Проповзти вздовж тебе
Немов та велетенська клишоного ігуана
Чіпляючись лусками живота
За кожен міліметр твого тіла

… Потім ти запитаєш
Чим займемося тепер?
Тепер?
Пригадую ти розказував історію
Про perezoso***, що повис на твоїй шиї
Немов сонне дитя
І лишався, поки ти не мусив йти із заповідника…

* з ісп. мила
** марка колумбійського шоколаду
*** лінивець