Якось ти стояв, трирічний,
Посеред джунглієвих просторів
Блакитної Колумбії
А величезна ігуана
Перекинула тебе порухом хвоста
І проповзла
Не поперек, а вздовж
Твого тіла
Чіпляючись блідо-салатовими лусками
Свого черевця
За твою футболку и дитячі страхи

Ти дивишся на мене,
Свідомий того,
Що перед твоїм поглядом
Ніхто не стоїть
Ані смагляві смілявки –
Урожденки кращої Америк
Ані довгоногі (-носі) європейки
Ані шоколадноволоса linda*
Що зараз перед тобою
Загорнута у фольгу твого шепоту –
Santander**, santander

І в цей моментя починаю хотіти
Проповзти вздовж тебе
Немов та велетенська клишоного ігуана
Чіпляючись лусками живота
За кожен міліметр твого тіла

… Потім ти запитаєш
Чим займемося тепер?
Тепер?
Пригадую ти розказував історію
Про perezoso***, що повис на твоїй шиї
Немов сонне дитя
І лишався, поки ти не мусив йти із заповідника…

© Валерія Піщанська

* з ісп. мила
** марка колумбійського шоколаду
*** лінивець