﻿<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Чуттєва поезія &#187; спогади</title>
	<atom:link href="http://sensualpoetry.net/tag/spogadi/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://sensualpoetry.net</link>
	<description>Персональний сайт Валерії П.</description>
	<lastBuildDate>Fri, 23 Jan 2026 13:39:45 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.1.2</generator>
		<item>
		<title>А ты меня помнишь?</title>
		<link>http://sensualpoetry.net/02/a-tyi-menya-pomnish/</link>
		<comments>http://sensualpoetry.net/02/a-tyi-menya-pomnish/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 03 Feb 2013 12:45:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Валерія</dc:creator>
				<category><![CDATA[Класичні - Classical]]></category>
		<category><![CDATA[англійська]]></category>
		<category><![CDATA[закордон]]></category>
		<category><![CDATA[кохання]]></category>
		<category><![CDATA[крісло]]></category>
		<category><![CDATA[літак]]></category>
		<category><![CDATA[Північ]]></category>
		<category><![CDATA[польска]]></category>
		<category><![CDATA[спогади]]></category>
		<category><![CDATA[телефон]]></category>
		<category><![CDATA[Янгол]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://sensualpoetry.net/?p=1257</guid>
		<description><![CDATA[А ты меня помнишь, дорога до Бронниц?
И нос твой, напудренный утренним пончиком?
В ночном самолете отстегнуты помочи-
Вы, кресла, нас помните?]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Ты мне прозвонилась сквозь страшную полночь:<br />
&#8220;А ты меня помнишь?&#8221;<br />
ну, как позабыть тебя, ангел-звереныш?<br />
&#8220;А ты меня помнишь?&#8221;<br />
твой голос настаивал, стонущи тонущ-<br />
&#8220;А ты меня помнишь?&#8221;. &#8220;А ты меня помнишь?&#8221;.<br />
и укало эхо во тьме телефонищ-<br />
рыдало по русски, in English, in Polish-<br />
you promise? Asthonish&#8230;а ты меня помнишь?<br />
А ты меня помнишь, дорога до Бронниц?<br />
И нос твой, напудренный утренним пончиком?<br />
В ночном самолете отстегнуты помочи-<br />
Вы, кресла, нас помните?<br />
Понять, обмануться, окликнуть по имени:<br />
А ты меня&#8230;<br />
Помнишь? Как скорая помощь,<br />
В беспамятном веке запомни одно лишь-<br />
&#8220;А ты меня помнишь?&#8221;</p>
<p>©Андрей Вознесенский</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://sensualpoetry.net/02/a-tyi-menya-pomnish/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Возвращение</title>
		<link>http://sensualpoetry.net/05/vozvrashhenie/</link>
		<comments>http://sensualpoetry.net/05/vozvrashhenie/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 May 2012 10:57:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Валерія</dc:creator>
				<category><![CDATA[Переклади - Translations]]></category>
		<category><![CDATA[Сучасні - Modern]]></category>
		<category><![CDATA[адреса]]></category>
		<category><![CDATA[блузка]]></category>
		<category><![CDATA[голуби]]></category>
		<category><![CDATA[горобці]]></category>
		<category><![CDATA[груди]]></category>
		<category><![CDATA[губи]]></category>
		<category><![CDATA[міст]]></category>
		<category><![CDATA[спогади]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://sensualpoetry.net/?p=1119</guid>
		<description><![CDATA[Если губы твои я знаю только по голосу,
груди - только по зелёному и оранжевому цвету блузок,
то чем же мне хвастаться...]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Если губы твои я знаю только по голосу,<br />
груди &#8211; только по зелёному и оранжевому цвету блузок,<br />
то чем же мне хвастаться:<br />
ты для меня не больше, чем красота тени, проходящей<br />
по воде.<br />
Я храню в памяти жесты, гримаску недовольства,<br />
которая делала меня таким счастливым, эту привычку<br />
уходить в себя, недвижный изгиб<br />
мраморной статуи.<br />
От тебя мне осталось не так уж и много.<br />
А ещё твои рассуждения, вспышки гнева, теории,<br />
имена братьев и сестёр,<br />
почтовый адрес и телефон,<br />
пять фотографий, дезодорант,<br />
прикосновение маленьких рук там, где я прячу целый мир,<br />
но об этом никто не догадывается.<br />
Всё это я несу без усилий, понемногу теряя на ходу.<br />
Я не питаю бесполезных иллюзий о непреходящем,<br />
лучше уж переходить мосты, нести тебя<br />
в обеих руках,<br />
по кусочку отрывая от воспоминания,<br />
бросая его голубям и верным<br />
воробьям &#8211; пусть клюют,<br />
воркуя, чирикая, хлопая крыльями<br />
© Julio Cort?zar </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://sensualpoetry.net/05/vozvrashhenie/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>&#8230;тому назад</title>
		<link>http://sensualpoetry.net/10/tomu-nazad/</link>
		<comments>http://sensualpoetry.net/10/tomu-nazad/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 20 Oct 2011 20:10:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Валерія</dc:creator>
				<category><![CDATA[Класичні - Classical]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[зрілість]]></category>
		<category><![CDATA[кохання]]></category>
		<category><![CDATA[ліс]]></category>
		<category><![CDATA[пісні]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[секс]]></category>
		<category><![CDATA[соловей]]></category>
		<category><![CDATA[спогади]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://sensualpoetry.net/?p=769</guid>
		<description><![CDATA[Друг друга мы любили так, 
что весь предгрозием набряк 
чуть закачавшийся ивняк, 
где раскачался соловей 
и расточался из ветвей, 
поймав грозинки язычком...]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Тому назад, тому назад<br />
смолою плакал палисад,<br />
смолою плакали кресты<br />
на кладбище от духоты,<br />
и сквозь глазки сучков смола<br />
на стенах дачи потекла.<br />
Вымаливала молний ночь,<br />
чтобы самой себе помочь,<br />
и, ветви к небу возводя,<br />
«Дождя!.. — шептала ночь. — Дождя!..» </p>
<p>Был от жасмина пьян жасмин.<br />
Всю ночь творилось что-то с ним,<br />
и он подглядывал в окно,<br />
где было шорохно, грешно,<br />
где, чуть мерцая, простыня<br />
сползла с тебя, сползла с меня,<br />
и от сиянья наших тел<br />
жасмин зажмурился, вспотел.<br />
Друг друга мы любили так,<br />
что оставалась на устах<br />
жасмина нежная пыльца,<br />
к лицу порхая от лица.<br />
Друг друга мы любили так,<br />
что ты иссякла, я иссяк, —<br />
лишь по телам во все концы<br />
блуждали пальцы, как слепцы. </p>
<p>С твоей груди моя рука<br />
сняла ночного мотылька.<br />
Я целовал ещё, ещё<br />
чуть-чуть солёное плечо.<br />
Ты встала, подошла к окну.<br />
Жасмин отпрянул в глубину.<br />
И, растворясь в ночном нигде,<br />
«К воде!.. — шепнула ты. — К воде!..»<br />
Машина прыгнула во мглу,<br />
а там на даче, на полу,<br />
лежала, корчась, простыня<br />
и без тебя и без меня. </p>
<p>Была полночная жара,<br />
но был забор и в нём — дыра.<br />
И та дыра нас завела<br />
в кусты — владенья соловья.<br />
Друг друга мы любили так,<br />
что весь предгрозием набряк<br />
чуть закачавшийся ивняк,<br />
где раскачался соловей<br />
и расточался из ветвей,<br />
поймав грозинки язычком,<br />
но не желая жить молчком<br />
и подчиняться не спеша<br />
шушуканию камыша. </p>
<p>Не правда это, что у птиц<br />
нет лиц.<br />
Их узнают сады, леса.<br />
Их лица — это голоса.<br />
Из всех других узнал бы я<br />
предгрозового соловья.<br />
Быть вечно узнанным певцу<br />
по голосу, как по лицу!<br />
Он не сдавался облакам,<br />
уже прибравшим ночь к рукам,<br />
и звал, усевшись на лозу,<br />
себе на пёрышки грозу. </p>
<p>И грянул выпрошенный гром<br />
на ветви, озеро и дом,<br />
где жил когда-то в старину<br />
фельдмаршал Паулюс в плену.<br />
Тому назад, тому назад<br />
была война, был Сталинград.<br />
Но память словно решето.<br />
Фельдмаршал Паулюс — никто<br />
и для листвы, и соловья,<br />
и для плотвы, и сомовья,<br />
и для босого божества,<br />
что в час ночного торжества<br />
в промокшем платье озорно<br />
со мной вбежало в озеро! </p>
<p>На нём с мерцанием внутри<br />
от ливня вздулись пузыри,<br />
и заиграла ты волной<br />
то подо мной, то надо мной.<br />
Не знал я, где гроза, где ты.<br />
У вас — русалочьи хвосты.<br />
И, хворост молний наломав,<br />
гроза плясала на волнах<br />
под сумасшедший пляс плотвы,<br />
и две счастливых головы<br />
плясали, будто бы под гром<br />
отрубленные топором&#8230; </p>
<p>Тому назад, тому назад<br />
мы вдаль поплыли наугад.<br />
Любовь — как плаванье в нигде.<br />
Сначала — шалости в воде.<br />
Но уплотняется вода<br />
так, что становится тверда.<br />
Порой ползём с таким трудом<br />
по дну, как будто подо льдом,<br />
а то плывём с детьми в руках<br />
во всех собравшихся плевках!<br />
Все водяные заодно<br />
прилежно тянут нас на дно,<br />
и призрак в цейсовский бинокль<br />
глядит на судороги ног. </p>
<p>Теперь, наверно, не к добру<br />
забили прежнюю дыру.<br />
Какой проклятый реваншист<br />
мстит за художественный свист?<br />
Неужто призраки опять<br />
на горло будут наступать,<br />
пытаясь всех, кто жив-здоров,<br />
отгородить от соловьёв?<br />
Неужто мир себя испел<br />
и вместе с голосом истлел<br />
под равнодушною травой<br />
тот соловей предгрозовой?!<br />
И мир не тот, и мы не те<br />
в бессоловьиной темноте.<br />
Но, если снова духота,<br />
спой, соловьёныш: хоть с креста<br />
на кладбище, где вновь смола<br />
с крестов от зноя поползла.<br />
Пробей в полночную жару<br />
в заборе голосом дыру!<br />
А как прекрасен стал бы мир,<br />
где все заборы — лишь из дыр!<br />
Спой, соловьёныш, — подпою,<br />
как подобает соловью,<br />
как пел неназванный мой брат<br />
тому назад, тому назад&#8230; </p>
<p>© Евгений Евтушенко<br />
1981</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://sensualpoetry.net/10/tomu-nazad/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>І знову про Джиммі</title>
		<link>http://sensualpoetry.net/06/i-znovu-pro-dzhimmi/</link>
		<comments>http://sensualpoetry.net/06/i-znovu-pro-dzhimmi/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Jun 2011 22:22:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Валерія</dc:creator>
				<category><![CDATA[Сучасні - Modern]]></category>
		<category><![CDATA[Українською - Ukrainian]]></category>
		<category><![CDATA[джаз]]></category>
		<category><![CDATA[зустріч]]></category>
		<category><![CDATA[кохання]]></category>
		<category><![CDATA[спогади]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://sensualpoetry.net/?p=676</guid>
		<description><![CDATA[Його стоптані кеди, тендітна юнацька постава, 
його очі зелені в тумані нескурених трав, 
на зап’ястях ієрогліфи… Але не в них навіть справа... ]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Ну ніяк не виходить забути про милого Джиммі.<br />
Скільки років минуло?! Десять… Та дідько із ним.<br />
Я ні прізвища не пам’ятаю його, ні імені.<br />
Майже як Гендрікс чи пес якийсь… Просто Джим. </p>
<p>Він з’явився, як джин, коли я сумувала в антракті.<br />
Він одразу ж вчинив в міокарді моєму теракт.<br />
Коли крейсер «Аврора» хитався смішним артефактом<br />
на загривку Неви. Він невинно зробив щось не так. </p>
<p>Його стоптані кеди, тендітна юнацька постава,<br />
його очі зелені в тумані нескурених трав,<br />
на зап’ястях ієрогліфи… Але не в них навіть справа.<br />
А у тому, що в нас не було ще ніяких справ. </p>
<p>Ми сміялись німим перехожим в самісінькі вічі.<br />
Ми ще вірили в те, що немає ні воєн, ні ВІЛ.<br />
Ми ще вірили в те, що попереду – майже вічність,<br />
і що вистачить часу й для джазу, й для праведних діл… </p>
<p>Ось, читаю апостолів замість «Кентавра» Апдайка.<br />
Оголошую всім своїм «хочу» голодний страйк.<br />
Джиммі, Джиммі, мій мачо маленький у найківській майці,<br />
а чи вмієш ти досі мріяти про Ямайку?<br />
Може, битий бідами, став сироїдом,<br />
любий Джиммі,<br />
і мрієш тепер лиш про боженьку й рай?..<br />
<a title="Профайл Літ. редактор" href="http://teplovoz.com/community/lit_redaktor">©Тала Пруткова</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://sensualpoetry.net/06/i-znovu-pro-dzhimmi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сто років юностi&#8230;</title>
		<link>http://sensualpoetry.net/03/sto-rokiv-yunosti/</link>
		<comments>http://sensualpoetry.net/03/sto-rokiv-yunosti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 01 Mar 2011 22:46:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Валерія</dc:creator>
				<category><![CDATA[Сучасні - Modern]]></category>
		<category><![CDATA[Українською - Ukrainian]]></category>
		<category><![CDATA[Білоцерківець]]></category>
		<category><![CDATA[двір]]></category>
		<category><![CDATA[дитинство]]></category>
		<category><![CDATA[місто]]></category>
		<category><![CDATA[Поцілунок]]></category>
		<category><![CDATA[пустеля]]></category>
		<category><![CDATA[собаки]]></category>
		<category><![CDATA[спогади]]></category>
		<category><![CDATA[цнота]]></category>
		<category><![CDATA[цнотливість]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://t9xz.com/lerni/?p=288</guid>
		<description><![CDATA[Сто років юності, а далі все – пустеля.

Околиці свого старого міста

Хіба не чуєш, затуливши очі?
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Сто років юності, а далі все – пустеля.</p>
<p>Околиці свого старого міста</p>
<p>Хіба не чуєш, затуливши очі?</p>
<p>Крізь мертвий дим палаючого листя</p>
<p>Біжать собаки нашого дитинства</p>
<p>І підростає кров… сто років</p>
<p>юності, а далі все – пустеля.</p>
<p>Тут соловї, неначе цвяшки, вбиті</p>
<p>У груди доцвітаючи кущів.</p>
<p>У вересні просушені дощі</p>
<p>Полощуться на сонці, як білизна</p>
<p>Розвішена між вікон. А сніги!</p>
<p>Великі, фіолетові, але ти</p>
<p>мусиш ближче підійти</p>
<p>До рук, плечей, до шкіри, до сорочки,</p>
<p>Гарячої від спеки. До стіни,</p>
<p>Холодної від старху і від моху.</p>
<p>Хіба не чуєш затуливши очі</p>
<p>Свою колишню круглу чистоту?</p>
<p>Хіба не хочеш увійти у камінь,</p>
<p>Ховаючись від перших поцілунків?</p>
<p>Туди, туди – у камінь і у мох,</p>
<p>У биту цеглу, порвані м’ячі,</p>
<p>У соловіїв! У лагідних собак</p>
<p>дитинства нашого, що все іще повзуть за нами</p>
<p>крізь мертвий дим палаючого листя,</p>
<p>аж кров їм проступає на хребтах.</p>
<p>У мох, у страх!</p>
<p>… а далі все – пустеля.</p>
<p>©Наталка Білоцерківець</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://sensualpoetry.net/03/sto-rokiv-yunosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
