Він її обіймає, вирушаючи зранку в сонячну каламуть.
А вона говорить: бережи обличчя і руки, передають вітри;
запасні штани, сіль, ведмеже ікло, ніж – не забудь;
в скруті не гризи комірець – я зашила різних туди отрут.
And the four of them lived in that house near the park, the girl with no freckles the sweet-potato boy the basketball father and darkroom mother, and they lit their candles and said their prayers, and the corners of the photographs curled.
One day some towers fell.