Розтала в казці лагідна онука,
а на яву ж то тали баба й дід…
Звисали лиш тонкі бурульки-руки
там, де плечей був лід.
Лічі твоіх сосків
Орхідея твоєі промежини
Повітряни коренці обплітають моє обличчя
А у лоні твоєму ніби полощеться рибка,
Маленька і золота – потрапила в ятір плоті.