Алілуя, Алілуя, Алілуя, Алілуя

Ти вірила, та шукала знак.
І ось залитий сяйвом дах
І діва, чия врода меркне всує.
Вона зв’язала тебе й пасмо
Відтяла рвучко… Вже давно
так з губ твоїх не рвалось Алілуя!

Алілуя, Алілуя, Алілуя, Алілуя

Мала, я знав сюди дорогу.
Знав цю кімнату, цю підлогу…
Я й гадки бо не мав, що ти існуєш.
Прийми свій переможний прапор:
в любові жоден – тріумфатор,
а кожному – холодне Алілуя.

Алілуя, Алілуя, Алілуя, Алілуя

Минув той час, коли душі
від мене не ховала ти.
а зараз тебе ледве не пізнаю я.
Коли в тобі бували разом,
зникала темрява одразу,
з нею подих. Замість нього Алілуя,
Алілуя, Алілуя, Алілуя, Алілуя

Можливо Бог і є у небі,
та я все ж, дивлячись на Тебе,
кривдив і не знав, як сам ревную.
І то не крик посеред ночі,
не осяяння пророчі,
а здавлене й холодне Алілуя,
Алілуя, Алілуя, Алілуя, Алілуя

Я прагнув подолати вади,
одначе, не любивши, звабив.
Лиш не брехав, нам правди не бракує
Та попри наш сумний фінал,
пред богом Пісні я б стояв,
з одним лиш на вустах. Це Алілуя

© Переклад Валерія Піщанська

I heard there was a secret chord
That David played and it pleased the Lord
But you don’t really care for music, do you?
It goes like this… the fourth, the fifth
The minor fall. The major lift
The baffled King composing Hallelujah

Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah

Your faith was strong but you needed proof
You saw her bathing on the roof
Her beauty and the moonlight overthrough you.
She tied you to a kitchen chair
She broke your throne She cut your hair
And from your lips she drew the Hallelujah

Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah

Maybe I have been here before
I know this room, I’ve walked this floor
I used to live alone before I knew you.
I’ve seen your flag on the marble arch
Love is not a victory march
It’s a cold and it’s a broken Hallelujah

Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah

There was a time you let me know
What’s really going on below
But now you never show it to me, do you?
I remember when I moved in you
The holy dark was moving too
And every breath we drew was Hallelujah

Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah

Maybe there’s a God above
And all I ever learned from love
Was how to shoot at someone who outdrew you.
And it’s not a cry you can hear at night
It’s not some pilgrim who’s seen the light
It’s a cold and it’s a broken Hallelujah

Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah, Hallelujah

I did my best, it wasn’t much
I couldn’t feel, so I tried to touch
I’ve told the truth, I didn’t come to fool you
And even though it all went wrong
I’ll stand before the Lord of Song
With nothing on my tongue but Hallelujah
© L. Cohen

Повітряні коренці
обплітають моє обличчя
Таїна твого черева
Я долучаюсь до неї
Заповнюю твої луки
квітами
твої русла
водою

Плинність твоєї ніжності
Швидкість твоєї пристрасті
Дряпучість твого блаженства

Я вкладаю це в тебе
Ти приймаєш мене
Я приймаю тебе
Ми єєє
єдність

© Валерія Піщанська, 18.07.2021

Die Litchis Deiner Brustwarzen
Die Orchidee Deiner Scheide
Luftwurzeln umschlingen mein Gesicht

Das Geheimnis Deines Bauchs
Ich werde darin eingeweiht

Ich befülle Deine Wiesen mit Blumen,
Deine Bachbetten – mit Wasser

Langsamkeit deiner Zärtlichkeit
Geschwindigkeit deiner Leidenschaft
Kratzbürstigkeit deiner Euphorie

Ich tue all dies in Dich hinein
Du nimmst mich an

Ich nehme Dich an
Wir sind
bei-sa-mmmmmen

© Valeria Pishchanska, 18.07.2021

Маленька Ніжка, височенний хвощ,

і довгі шиї, що схилися до тебе.

Ти народилася – й усі мої потреби

схилилися в глибокому поклоні

перед дитячим криком. Безборонна

й розгублена якась від того крику,

ні динозаврика, ані яйце розбите

не брала я усе ніяк до тями…

Та мої груди – то вже груди мами!

Та мої руки, та моє усе –

тебе підхопить вмить і понесе

геть від негод. От тільки-но, дитино,

нема ніде Великої Долини…

Хіба що, Ніжко, в нас самих… Отож

коли ти народилася, йшов дощ.

© Валерія Піщанська, 12.05.2021

***

Als du geboren wurdest, hat‘s geregnet.

Ein Littlefoot von Riesenfarnen umgeben.

Die Langhälse beugten sich zu dir vor.

Und meine Wünsche und Bedürfnisse ebenso –

verneigten sich vor einem Babyschrei.

Ich stand verloren. Dass ein kleines Ei

gebrochen lag und dass ein Dino schlüpfte,

begriff ich kaum. Doch wurden meine Brüste

bereits zu Brüsten einer Mutter! Hände –

zu mütterlichen Händen, die dich heben

und weg vom Bösen tragen. Höre mal,

es gibt hier nirgendwo das Große Tal…

Es sei denn in dir selbst, mein kleiner Segen.

Also, als du zur Welt kamst, gab es Regen.

© Valeria Pishchanska, 12.05.2021

У мене до тебе – радість.

У мене до тебе – ніжність,

цвєтаєвської* більша,

бо в мене до тебе – довіра.

Ти – більше, аніж співець*.

У мене до тебе – дім

для наших та інших сердець.

У мене до тебе – радість,

це і минулі життя…

У мене до тебе – Бог.

У мене від тебе дитя.

© Валерія Піщанська, 22-23.08.2019

* Вірш М. Цвєтаєвої “Откуда такая нежность”

Ich empfinde für Dich – Gedichte.

Ich empfinde für Dich – Freude,

Zärtlichkeit, welche ist,

als die zwetajewsche* größer.

Denn ich empfinde auch – Vertrauen.

Du bist mehr als ein Sänger und Schelm*.

Ich empfinde für Dich – Ein Zuhause

Für uns‘re und jedes innige Herz.

Ich empfinde für Dich – Freude,

Leben vor diesem machen Sinn.

Ich empfinde für Dich – das Göttliche.

Ich habe von Dir ein Kind.

* Gedicht von M. Zwetajewa “Woher nur solche Zärtlichkeit”

My mother cooks for me with the aroma
of freedom and the freshness of beauty;
slices of fragrance woven from her chopsticks,

and each slide offers to become a world
from my mother’s own slim hand.

© Nguyen Phan Que Mai, translated by Bruce Weigl

 
В поздний час пожелавший отрешиться от мира
сказал:
“Нынче к богу уйду я, мне дом мой обузою стал.
Кто меня колдовством у порога держал моего?”
Бог сказал ему: “Я”. Человек не услышал его.
Перед ним на постели, во сне безмятежно дыша,
Молодая жена прижимала к груди малыша.
“Кто они – порождения майи?” – спросил человек.
Бог сказал ему: “Я”. Ничего не слыхал человек.
Пожелавший от мира уйти встал и крикнул: “Где ты,
божество?”
Бог сказал ему: “Здесь”. Человек не услышал его.
Завозился ребенок, заплакал во сне, завздыхал.
Бог сказал: “Возвратись”. Но никто его не услыхал.
Бог вздохнул и воскликнул: “Увы! Будь по-твоему,
пусть.
Только где ты найдешь меня, если я здесь остаюсь”.
© Рабиндранат Тагор, 1896, перевод В. Тушнова

Любовь сознания вызывает то же самое в ответ,
Любовь чувства вызывает противное,
Любовь тела зависит только от типности и полюсности.

Надежда сознания есть сила,
Надежда чувства есть рабство,
Надежда тела есть болезнь.
© 1924 Г. Гурджиев

Faith of consciousness is freedom.
Faith of feeling is weakness.
Faith of body is stupidity.

Conscious love evokes the same in response.
Emotional love evokes the opposite.
Physical love depends on type and polarity.

Hope of consciousness is strength.
Hope of feeling is slavery.
Hope of body is disease.
© 1924 G. I. Gurdjieff

Kein Tier
das jetzt traurig wäre
das heuchelte
oder
sich schämte

© Erich Fried

Близкість,
і ніжність,
і дух
відкритого лона
та семені.

І немає створіння,
яке б зараз сумувало,
лукавило,
чи стидалося.

©Еріх Фрід, переклад Валерії Піщанської

Die Bestattung muss ohne Sarg, mit einem Leichentuch,
in mindestens 60 cm dicker Erdschicht vorgenommen werde.
Ein Baum soll auf dem Grab gepflanzt werden, der symbolisch,
aber auch faktisch das Weiterleben des Toten gewährleistet.

Ein Toter hat das Recht auf Wiedergeburt
in Form z.B. eines Baumes,
der auf ihm und durch ihn wächst.
Es entstünde ein heiliger Wald der lebenden Toten.
Ein Garten der glücklichen Toten.

©Friedensreich Hundertwasser

I am looking forward
to become humus myself
Buried naked without coffin
Under a beech tree planted by myself
On my land in Ao Tea Roa.

The interment should take place without a coffin, wrapped in a shroud,
in a layer of earth at least 60 centimeters thick.
A tree should be planted on top of the grave
to guarantee that the deceased will live on
symbolically as well as in reality.

A dead person is entitled to reincarnation in the form of,
for example, a tree that grows on top of him and through him.
The result would be a sacred forest of living dead.
A garden of happy dead.

©Friedensreich Hundertwasser, translator unknown

Вожаки лижут руки.
Девицы приносят венки, и гадая им на костях,
ты ложишься костьми и чуешь… правды ль они хотят?

Видящая, учишь меня
быть женой и женщиной, лечишь из глубины.
Я думала там лишь озера. Но – чем те были полны…

Утешающая, внучкам
заправляющая пряди за уши – колено не сосчитать,
введи меня в свой круг – пусть продлиться опять

древо мужа, оскал волченка…
Выплеснется одно из озер во мне.
И брошенная кость твоя прорастает, как всегда, по весне.

© Валерия Пищанская

Greisin, Mutter von Mütter,
mit breiten Hüften, faltigem Gesicht,
wozu mit Wölfen laufen – von einem stammst du ab.

Rudelführer lecken deine Hände.
Mädel bringen Kränze und beim Knochen-Wahrsagen
wirfst du eigene Knochen und witterst… wird dies gebraucht?

Sehende, du lehrst mich,
Frau zu sein, heilst mich aus der Tiefe.
Ich dachte, da gibt’s nur noch Seen – nur woraus sind sie?

Du, Tröstende, Urenkelinnen
Strähne hinters Ohr streichende,
nimm mich in deinen Kreis auf, helfe

dem Stamm des Mannes, dem Grinsen des Welpen
sich fortzupflanzen. Ein See schwappt dann aus mir raus,
dein geworfener Knoche blüht dann wie jedes Jahr frühlings…

©Valeriia Pishchanska