«* * * *»
холодна душевна зима
загострить свої олівці
у неї в правій руці
сонця нема
у неї сова на брові
і кожен хто каже сьогодні
що носить в собі безодню
хай знає у неї дві
стара молода зима
знімає у збоченім порно
довгі невидимі корені
туги нашої смак
вона в тролейбусах спить
важко зітхає вві сні
наляканий тане сніг
і в наших слідах рипить
їй вірно служить коваль
я колись бачив спросоння
лежали на підвіконні
залізні її слова
вона стояла за склом
несила страшніша сили
на згадку мені лишила
блідо-зелене стеблo