- Оповідання – Short stories 9
- Мої твори – My poems 65
- Сучасні – Modern 185
- Класичні – Classical 99
- Підбірка цитат – Quotes 4
- Українською – Ukrainian 124
- Російською – Russian 192
- Англійською – English 36
- Переклади – Translations 42
- Німецькою – Deutsch 38
- Молитви – Prayers 13
- Дитячі вірші – For Kids 5
- Французською – Français 4
- Медитативні – Spiritual 30
- Липень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Лютий 2020
- Грудень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Квітень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Січень 2018
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Листопад 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Квітень 2016
- Лютий 2016
- Січень 2016
- Грудень 2015
- Листопад 2015
- Жовтень 2015
- Вересень 2015
- Липень 2015
- Травень 2015
- Квітень 2015
- Березень 2015
- Лютий 2015
- Січень 2015
- Грудень 2014
- Листопад 2014
- Жовтень 2014
- Вересень 2014
- Серпень 2014
- Червень 2014
- Травень 2014
- Квітень 2014
- Березень 2014
- Січень 2014
- Жовтень 2013
- Вересень 2013
- Серпень 2013
- Липень 2013
- Червень 2013
- Травень 2013
- Квітень 2013
- Березень 2013
- Лютий 2013
- Грудень 2012
- Жовтень 2012
- Серпень 2012
- Червень 2012
- Травень 2012
- Квітень 2012
- Березень 2012
- Лютий 2012
- Січень 2012
- Грудень 2011
- Листопад 2011
- Жовтень 2011
- Липень 2011
- Червень 2011
- Травень 2011
- Квітень 2011
- Березень 2011
- Лютий 2011
‘Мої твори – My poems’
-
-
***
Это был и роман не роман,
ночь не ночь… Только теплая рыба
нежно коснулась меня… -
Похорон
Мать гладит саван. Вроде бы закончить
на этом, но ее каблук…Так легок
с тяжестью утраты по сравненью.
-
Ива
Как ивы сплелись листвой,
вроде той за твоим окном
в азиатском далеком городе,
так и мы сплетены с тобой.
-
Чоловікові
У мене до тебе – вірші.
У мене до тебе – радість… -
-
Я – трипільська фігурка
Я – трипільська фігурка із колосочком у лоні.
Приголомшена плином природи. -
Пелюстки перших вишень…
Пелюстки перших вишень кружляють поміж світами.
З тонких планів пірнають в матерію,
пестять бджіл, розтають… -
***
Пелюшок
Норовлива полонянка
Усіх султанів
Обведено коло пальця… -
коли вона плаче / wenn sie weint
Коли вона плаче,
важливо пам’ятати,
що весь розмаїтий світ
продовжує існувати…
-
Новісінькі дизелі/Neuste Diesel
Відсьогодні!
Заборонено в’їзд
старих дизелів!
На користь новісіньких
малих дизелів
на молочних двигунах. -
серед барселонських будинків
Патіо,
прикрашене ліхтариками,
апельсиновими деревами
безтурботними гостями…
-
К старухе/ An die Greisin
Видящая, учишь меня
быть женой и женщиной, лечишь из глубины.
Я думала там лишь озера… -
***
подогнав под нули десятки,
режет чудо бритвой Оккама
и, уверенный в правоте, -
***
Через сто тисяч років робот-антрополог
зніме культурний прошарок, знайде хмиз,
під ним «секретик» з уламку скляного
і вицвілого фантику Love is. -
Трава
Ти ходиш по ній –
вона зеленіє СОБІ.
Твої стопи чудові,
і у трави життя. -
…І дерева стають
…І дерева стають твоїм домом, як дупла і нори.
І ти осягаєш, як це затишно – без стін.
І дерева, як діти… -
Вспоминай!
…как ты убивал за бивень, как ты убивал бивнем.
Как превосходен ливень, и как ты был ливнем… -
Стриптизерка
І кожна пісня – це буття гнучкою.
І кожен погляд – дідько, що масний, –
подружує однак Руду з Рудою… -
Сводным сестрам
А осётры…
полагая, что Грека странный,
выплывают все же из бочки в реку… -
Немультяшне
так, як божа корівка
із саме тою, що тобі до вподоби,
кількістю крапок на крильцях
сповзає з долоні,
піднесеної до трави -
вершниця
чи рахується це, що вона зверху,
якщо ти, аби вершниця втрималась,
простягаєш руку до її лиця,
і вона подається назустріч твоїй долоні… -
У зимовому парку
Гамак у зимовому парку
посеред Європи.
Я лежу
така спрагла за нештучністю,
за знятими окулярами… -
Навстречу
А я – как посмотреть, полная идиотка
или не жалеющая себя глупышка –
все еще позволяю себе обмануться,
чаще всего из-за волос и походки… -
Впустити у себе…
Можливо не з першого прочитання,
але згодом
деякі рядки чеканиш, як стерва,
як собака, що зірвалася з ланцюга,
деякі шепочеш,
немов просиш пробачення у берези
за сік, обіймаєш інтонацією.
Інші майже цілком ковтаєш,
пручаючись сама собі;
закидаєш назад голову. -
Ні
Доки одного дня
найменша кісточка
не прогорить в мені як ґніт –
волокно за волокном –
висушуючи всі сльози,
роз’єднуючи всі поцілунки… -
Вітер (триптих)
…чи то стати човном, чи то йти до човна,
ним – у море відкрите, у хитавицю, у тряску,
де вітер солоний жіночність розчахне. Хоч впирайся, проси,
на стегно поцілунками-бризками хлюпнувши рясно,
по сухому, болюче ввійде у мої паруси… -
підготовка
я подарую своє тіло тобі
тільки завтра
коли воно обросте знову
мохом жіночного запаху… -
Хочу тебе
Я просто хочу тебе тонкою ниткою шалу,
просто хочу тебе, і ниє жива глибина.
Просто хочу тебе і пальці у коси вплітаю,
щоб знаючим рухом себе не вволила сама.
Просто хочу тебе, знемагаю від ніжності, маюсь… -
искусственница
Помню, стою высматриваю
дельфиненка на берегу,
думаю, лягу рядом,
когда найду. -
Неофеміністичне
Я – просто розболена
шкіра, коли із тобою:
нема ні душі та чеснот,
ні огріхів та вад.
Бери попід пахву і,
як парасоль, неси із собою,
зрозумівши, що я, так як й він,
твій малесенький раб.
Ні, не друг і не брат,
не коханка, не бранка, не любка… -
Майже ідеал
Щось рветься мені з легенів,
як смуток з місяця вповні.
Не бійся, торкнись легенько –
потече по пальцях, долоні… -
… або двадцять років потому
Коли я стану матір’ю, а ти досить солідним,
Попри пивний живіт, попри мій целюліт,
Ми кохатимемося так само нестримно,
як в вісімнадцять літ… -
Ярлыки
Прошептал, мурлыча на гласные, и ослабляя боль
аспириновым шипением на согласные:
«Моя глупая, тревожная женщина…» -
Решение
Только решение, от которого ноют пятые.
Дак восьмые, калеча десна, прорастают в мгновение –
такое вот оно мудрое, боже, боже,
решение, окольцованное, как пальчик, платиной… -
Зручна жінка
Зручна жінка в мені
сама придумує виправдання твоїй холодності.
Зручна жінка сама шукає місця для близькості,
щоби там нарешті на декілька годин… -
Гобелен
Із тих ниточок, що струмляться між нами, любий,
від пучки до пучки, від серця до серця, від грудей до грудей,
я б гобелен нетривкий і прозорий зіткала,
щоб краси оголених тіл ніщо не ховало…
-
головная боль
Когда хочется приложить
все огуречные шкурки мира к правому виску,
и не таким уж мучеником
кажется Иоанн Креститель,
когда радуешься сильному
и раздражаешься слабому ветерку –
это входит головная боль… -
Малюкам
Здригання хом’ячка,
коли часом
необачно дмухнеш на нього,
тримаючи на руках… -
Історії про тварин
Пригадую ти розказував історію
Про perezoso***, що повис на твоїй шиї
Немов сонне дитя
І лишався, поки ти не мусив йти із заповідника… -
Жіноча суть
Я все гойдалася, як вітер дув,
Прикута до шовків житла нового.
Я все молилася, а ти не чув,
Бо вітер був південно-східний знову… -
А я не хочу…
Махровою маргариткой
быть сжатой в твоих руках,Забыв, что такое обида,
забыв, что такое страх.Забыв, насколько ты можешь
чужим становиться – жутко!Но я никогда не забуду.
На то я и незабудка. -
Я – річка!
…я божа, я вільна, свавільна!
Я річка.
Я легко стікаю тобі на вуста.
Річ-
Но
у тім, що мій хист, що мій скарб віч-
Но
тектиме луками-вустами… -
Плач Валькірії
не хочу співати твої марші на одну ноту
годувати своїм тілом твою псятину-воячню
бути фрау тод щодня й дайне фройляйн в суботу… -
Тема
Пам’ятаєш ту пташку?
Вона відлетіла геть.
Пам’ятаєш ту пташку?
Жила у мені…
Голубка. -
-
Масаж голови
твої пальці просуваються далі
і кожна луковичка здригається
немовби від надкрихітного вибуху
одного з тих що народжують всесвіти -
Романе
було б пестити мене мужністю своїх метафор
та нахабністю алегорій
а потому брати і творити поезію -
Влажные боги
Эти маленькие боги – ветреники. Ветреники, не распутники.
Эти маленькие боги умеют заставить смеяться меня.
Эти маленькие боги – брызжущие… -
Не старіти
Дівчатка, що вирішують не старіти,
у двадцять сім років все ще носять шарфи
з іграшковими писками гномиків, щенят, хелоу-кіті,
чи бодай із кишеньками контрастного кольору.
Дівчатка, що вирішують не старіти,
знаходять собі хлопчиків, що ніяк не змужніють…