«Удівець»

Вночі хочеться свій передзвін
сховати в м’яке,
в жіноче.
В. Маяковський, переклад М. Бажан

І не те що він удавав
біль, незагойність, розпуку…
Просто в багаж їх склав
і як даність прийняв розлуку.

І не те що удався охочим
він до утіх з жінками.
Просто легше життя починати
наново – із пеленками,

з першии кроком, і першим сміхом,
з кимось теплим під боком у себе.
Десь могилу порошило снігом,
мов прощення падало з неба.