«Я – трипільська фігурка»
З циклу “До Оріяни”
Я – трипільська фігурка із колосочком у лоні*.
Приголомшена плином природи.
Природи плином.
Засвітилося тіло Мавки, мов, добрим вином.
А в моєму тілі, які забродили вина,
не уявляю. Які проросли колоски?
Колоски?! Якась незбагненна цятка,
одна зернина.
Трипільчанка, обійнявши рукою живіт,
благословила таких, приголомшених плином,
як я. Без усмішки всміхнених і без ваги
вагітних – лиш плеканою цяткою,
невагомо-злаковою…
Трипільчанка наворожила рясні дощі.
не-трипільчанка, розлита без повені,
наче й не плакала…
* - Трипільці залишили нам у спадок багато невеличких жіночих фігурок. Вони зображали богинь родючості голими й наносили на їхні тіла особливі символічні знаки. Часто на місці грудей богинь накреслювалася подвійна спіраль. На животі або на лоні малювався ромб, перехрещений на чотири долі. У кожну клітинку втискали по одній хлібній зернині.
© Валерія Піщанська, 22-25.04.2019