«Коли до губ твоїх…/When I am half a breath…»

Коли до губ твоїх лишається півподиху,
коли до губ твоїх лишається півкроку —
зіниці твої виткані із подиву,
в очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
той шепіт мою тишу синьо крає!
І забуваю я, що вмію дихати
і що ходити вмію, забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
і впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
півподиху у горлі застрягає.

Зіниці твої виткані із подиву,
в очах у тебе синьо і широко…
Але до губ твоїх лишається півподиху,
до губ твоїх лишається півкроку.

© Чубай Григорій

When I am half a breath from you,
When I am half a step from your lips —
Your pupils are weaved from wonder.
There is something blue and wide in your eyes.

You whisper something spellbound and quiet,
That blue whisper is cutting my soul.
And I am forgetting that I know how to breath,
And I am forgetting that I know how to walk.

The black bird of your eyelashes is taking off
And taking my confidence away to unknown place.
The half a step is being left unwalked.
The half a breath is getting stuck in throat.

Your pupils are weaved from wonder.
There is something blue and wide in your eyes.
But there’s half a breath left from me to you,
There’s half a step left to your lips.

***

© Hryhoriy Chubai
Translation by Roman Kosarenko