«Трава»

Ця трава – не тобі.

У трави – теж шлях.

Два десятки тому ще –

лоскотно босій нозі…

Світ дитину навчав,

тепер же повчає дитя.

Тоншає пуповина

між Землею й дитям землі.

Ти ходиш по ній –

вона зеленіє СОБІ.

Твої стопи чудові,

і у трави життя.

Нема протиріч. Не є

те, що здається тобі,

трава – є!

Не з того дитя почало

облік скарбів.

Тобі все було дано,

й нічого із того – твоє,

крім дому

у Ньому,

що пізно чи рано

ти знайдеш,

і трава знайде.