«Я – річка!»

СОН ЦЕ СТО ЯНь іНь Я
СОНЦЕСТОЯННЯ
насто я на сонцем
Тобою настояна
на сто я-на!
Л.Ромен

Я- твоя! Я твоя безпереч-
Но.
Горячи у вогні, періч-но мені ґреч-
Но,
що я божа, я вільна, свавільна! Я річка.
Я легко стікаю тобі на вуста. Річ-
Но
у тім, що мій хист, що мій скарб віч-
Но
тектиме луками-вустами до-
Тично
до спраглих сердець, металевих осердь
під струмом.
Забідно я починала свій шлях струм-
Ком.
Зараз у повноводді чуттів чу-
Ти:
Водам струміти ген аж за край.
Тож ти
Напийся! Не край
ні собі, ні мені ду-
Ші.
«Я твоя, а не божа,» -
лунає сьогодні в цій ти-
Ші.
І юнка, плинка мов ріка, су-
Ші
твоїх впертих губів
дістається уже – спі-
Ши!

© Валерія Піщанська