«здається його звали джон…»
a smile to remember
Charles Bukowski
здається його звали джон.
він не вимовляв добру половину звуків
і можливо вже тоді починав пити
він був сусідським хлопчаком
мав заячу губу
і товаришував із моїм старшим братом
тоді, в дитинстві
я зовсім не розумів, що він говорить
вважав його німцем
асоціюючи із фашистами
зі старого радянського кіно про війну
і дещо остерігався
доки одного ранку
він не приніс до нас у будинок
пачку бенгальських вогнів
і ми вийшли на вулицю
і я дивився як мій старший брат
і джон
запалювали і підкидали їх високо в гору.
мені було по-справжньому страшно
але я кричав вище, вище
поки вони не скінчилися
а потім мій старший брат
підкидав мене догори
довкола лежав сніг
і я
сміявся.