«Зорепади»

Проростаючи із завитків Всесвітніх мушель,
Пісок
дозріває, жовтіє, як груші
З гілок
Дерева Світового…
Тоне в небеснім агаті,
Піщаними зливами сипле,
І пасочки боженята
Ліплять –
Так утворюються світи…
А коли янголи боженят
Ведуть потомлених
У білі хороми Господніх хат,
Де сонця у кОминах, -
Надходить ніч.
Налітає космічний вітер,
І пісок
Розмітає над світом
Дощами зірок,
А ми кажемо – зорепади…