««Проти осені»»

…бо на весні він прокидався наївним і невинним,

з тим щоб пізньої осені заснути досвідченим,

втомленим від палкого літа дорослим коханцем.

Ю.Покальчук «Озерний вітер»

Червень.

Цілувати твої оберемки – втіха.

Вимовляти твоє ім’я cтиха.

До твоїх притулитись плечей, ластів’ям попід стріху.

Липень.

Я в купальськім віночку зайняла свіч.

Я на тебе гадала в Купальську ніч.

Надійду, розпустивши косу, куди ти не поклич!

Серпень.

Спинитися понад силу: покіс і серп…

Поміж тіл загубилося двоє серць.

Ти показав мені, рідний, як це – бути ущерть.

Вересень.

Ти знайшов папороті квітку

і мене загадав тоді, влітку,

бо я стала твоя так пристрасно, гордо і швидко.

 
© Валерія Піщанська