«вершниця»

чи рахується це, що вона зверху,
якщо ти різко перевертаєш обох
враз нова поза вершниці
враз її очі – великі

чи рахується це, що вона зверху,
якщо її хребет,
мов дерев’яна радянська іграшка –
страшненька жирафка,
раз у раз ламається

і вона – плюс до плюса,
мінус до мінуса –
припадає до тебе так,
немов живить від твого серцебиття
своє

чи рахується це, що вона зверху,
якщо ти, аби вершниця втрималась,
простягаєш руку до її лиця,
і вона подається назустріч твоїй долоні
рухом, яким відлюдькувата метиска,
найкраща студентка паризької консерваторії,
визнає занедбаний геній вуличного музики
рухом, яким рід котячих
колише на вусах перше весняне сонце
рухом, яким тоненька водорість
підлягає під течію…
Рухом…
Рухом…
Рухом…

© Валерія Піщанська