«Трава»
Ця трава – не тобі.
У трави – теж шлях.
Два десятки тому ще –
лоскотно босій нозі…
Світ дитину навчав,
тепер же повчає дитя.
Тоншає пуповина
між Землею й дитям землі.
Ти ходиш по ній –
вона зеленіє СОБІ.
Твої стопи чудові,
і у трави життя.
Нема протиріч. Не є
те, що здається тобі,
трава – є!
Не з того дитя почало
облік скарбів.
Тобі все було дано,
й нічого із того – твоє,
крім дому
у Ньому,
що пізно чи рано
ти знайдеш,
і трава знайде.