Монолог с ремаркой

Лепет, трепет, колыханье,
Пляска легкого огня,
Ангел мой, мое дыханье, —
Как ты будешь без меня?
Как-то там, без оболочки,
На ветру твоих высот,
Где листок укрылся в почке,
Да и та едва спасет?

Юність Лоретти

З усмішкою діви Марії,

з волоссям, рожевим, як цвіт.

І ось я торкаюся шкіри, Лоретто.

Такої гарячої шкіри твоєї дитячої шиї.

І я вже не бачу причини

на те, щоби клясти цей світ…

Не старіти

Дівчатка, що вирішують не старіти,

у двадцять сім років все ще носять шарфи

з іграшковими писками гномиків, щенят, хелоу-кіті,

чи бодай із кишеньками контрастного кольору.

Дівчатка, що вирішують не старіти,

знаходять собі хлопчиків, що ніяк не змужніють…