…возле меня,
возле меня блеск глаз,
губ зов,
жизнь повторяет давний рассказ
с азов!
Если губы твои я знаю только по голосу,
груди – только по зелёному и оранжевому цвету блузок,
то чем же мне хвастаться…
я подарую своє тіло тобі
тільки завтра
коли воно обросте знову
мохом жіночного запаху…
Я тебе…
За твоїм плечем
Тополя і Сонце –
Як літера «ю»,
Вітер читає протяжно: юууууууууу
(Відлунням із Ліверпуля: “I love”
Тричі).
Кличе
Вітряний вечір,
Підштовхує в спину –
Руки – на плечі – за плечі…
Із тих ниточок, що струмляться між нами, любий,
від пучки до пучки, від серця до серця, від грудей до грудей,
я б гобелен нетривкий і прозорий зіткала,
щоб краси оголених тіл ніщо не ховало…