Ні

Доки одного дня
найменша кісточка
не прогорить в мені як ґніт –
волокно за волокном –
висушуючи всі сльози,
роз’єднуючи всі поцілунки…

Гость

Но, поднявши руку сухую,
Он слегка потрогал цветы:
“Расскажи, как тебя целуют,
Расскажи, как целуешь ты”.

И глаза, глядевшие тускло,
Не сводил с моего кольца.
Ни одни не двинулся мускул
Просветленно-злого лица…

Юність Лоретти

З усмішкою діви Марії,

з волоссям, рожевим, як цвіт.

І ось я торкаюся шкіри, Лоретто.

Такої гарячої шкіри твоєї дитячої шиї.

І я вже не бачу причини

на те, щоби клясти цей світ…