Ты пахнешь жизнью, сном,
Любовью и огнем
И радостью случайной
Необычайных грез.
Симон, какая тайна
В лесах твоих волос?
А ще зовсім недавно, здається, на минулому тижні,
Маркіза придумала нову та модну родзинку –
таку милу оксамитову мушку, чорну на колір,
котра саме зараз прикрашає верхній правий кутик її пухких вуст
Я просто хочу тебе тонкою ниткою шалу,
просто хочу тебе, і ниє жива глибина.
Просто хочу тебе і пальці у коси вплітаю,
щоб знаючим рухом себе не вволила сама.
Просто хочу тебе, знемагаю від ніжності, маюсь…
Шаганэ ты моя, Шаганэ!
Там, на севере, девушка тоже,
На тебя она страшно похожа,
Может, думает обо мне…
Пірнають і виринають,
Злагоджено, як то вміють лише дельфіни,
Одночасно, у ритмі балету,
Згинаючись, розгинаючись,
Виконуючи містки і переверти…
твої пальці просуваються далі
і кожна луковичка здригається
немовби від надкрихітного вибуху
одного з тих що народжують всесвіти