Солодка несправжність (живий подарунковий торт!) Тих днів, переповнених солнцем, як чаша терпінням: Як я сміюсь! – мов шампанське розбила об борт, – І білим покосом лягає з-під борту піна. Підносячи руки (а світло по ліктях стіка…)