«коли вона плаче / wenn sie weint»

З циклу “До Оріяни”

Коли вона плаче,

важливо пам’ятати,

що весь розмаїтий світ

продовжує існувати.

Коли вона плаче,

десь

все ще цвітуть гіацинти

розкішним синім.

Коли вона плаче,

десь

західне сонце

все ще фарбує море

в немислимий рожевий.

Коли вона плаче,

за якихось пару вулиць

її тато

фарбує дитячу

в гіпопотамово-бузковий.

Весь розмаїтий світ

продовжує існувати –

за якийсь всесвіт від мене,

коли вона плаче.

І в цьому універсумі

не без добра лихо:

коли вона плаче,

немає жодного сумніву,

що вона дихає.

© Валерія Піщанська, 08-10.01.2019

Wenn sie weint,

es ist wichtig, sich zu erinnern,

dass die ganze vielfältige Welt existiert

weiterhin.

Wenn sie weint,

irgendwo

blühen trotzdem

Hyazinthen

mit prächtigem Blau.

Wenn sie weint,

irgendwo

bemalt die untergehende Sonne

das Meer trotzdem

in undenkbares Rosa.

Wenn sie weint,

bemalt ihr Papa

ein paar Straßen weit weg

das Kinderzimmer

in Nilpferdlila.

Die vielfältige Welt

existiert weiterhin –

ein All weit weg,

wenn sie weint.

Doch auch in diesem Universum

gibt es Glück im Unglück:

Sie weint, insofern kein Zweifel,

sie atmet.

© Valeriia Pishchanska, 08-10.01.2019