«стиглої вишні»

Хіба не чуєш, затуливши очі, свою
колишню круглу чистоту?

Наталка Білоцерківець

на мою поезію
сіла еротики перша голубка
виразніша тої
що у франкових жмутках
і тої що в мопассановій пишці чистіша
голубка еротики кольору стиглої вишні

тому надлетіла
що в мене з’явився співавтор
котрому бодай строфу писати не варто
щоб увійти в мій світ довершених рим
(десь-колись поетичного браку)
всім тілом своїм
вишні стиглої смаку

з раю не вигнано нас
– то пісня невиспаних душ.
господь розчепивши едем
мов терпкий чайний кущ
на мізерні чаїнки
запаху стиглої вишні
в тіло кожного з нас заклав по одній
цей внутрішній рай явив мені ти співавторе мій

перша голубка еротики сіла на мої вірші
і не летить і якщо вже ми грішні
то цей гріх як блаженний спокій
форми стиглої вишні

© Валерія Піщанська



Напишіть відгук