«Кажуть, що і до війни можна звикнути…»

Кажуть, що і до війни можна звикнути, як і до всього звикаєш…
а мені щойно снилось, що в яблуках гільзи замість насіння… знаєш,
замість наших сусідів, які виїхали до Польщі,
поселилась пара журавок з Харкова чи Гостомеля -
ми ж єдині тепер, кордони розмиті, і пишеться вільна історія…
мені снився якийсь чоловік, що як равлик, без спину
тягнув нашу дев’ятиповерхівку, мов наплічник на спині.
і зі степу до нього підбігло двійко дівчат – десь віку моєї…
та, що не мала ручки, обіймала його однією…
інша – сніг простягла: «Пий, бо дорога не буде швидкою.
ти звикнеш, але не пробачиш, якщо й справді ти звикнеш д о в с ь о г о».

© Надія Гармазій