«серед барселонських будинків»

Патіо,

прикрашене ліхтариками,

апельсиновими деревами

безтурботними гостями

рибного ресторанчику,

губиться серед барселонських будинків.

Твоя рішучість теж губиться

серед барселонських будинків.

Мед збирається

знову у сотах,

немов пасічник

і не турбував вулик.

В тому патіо

я не стала твоєю нареченою.

Не мерехтіли

по-особливому ліхтарики.

Власник ресторанчику

не викрикнув

«за наш рахунок!»

І тепер у снах,

де ми плачемо

на весіллях одне одного

з іншими,

де ми ходимо на глядини

наших немовлят від інших,

лишається якась жива нитка.

І мені незатишно від думки,

що ця нитка

тягнеться між наших сердець

напряму через бога.

А він стоїть собі

апельсиновим деревом

серед барселонських будинків

і не переймається,

і не переймає*…

© Валерія Піщанська, 8-12.11.2018

* Переймати -аю, -аєш, рідко: те саме, що перетинати .