«Молитва»

Хай існує у світі той, хто мене дійсно любить,

і коли варикозні вени, і коли обвисають груди.

І коли лише на хвилину розум до мене вертає,

хай існує у світі хтось, хто мене пригортає.

Хай існує у світі той, хто мої поріділі коси

намилить і змиє водою, дозволить ходити босій

по вулиці, попри те, що сміються зухвалі діти.

Хай існує у світі той, хто зуміє радіти

моїм крокам, немов першим дитячим крокам,

слабкому диханню в себе під самим боком.

Хай існує у світі хтось, хто подивиться в очі,

так що я пригадаю, як це, коли хтось тебе хоче

тримати безмежно довго найближче до себе.

І стає геть не страшно знати, що скоро пора на небо.

© Валерія Піщанська