«в паралельному вимірі взимку / Im Paralleluniversum»
Взимку
в паралельному вимірі
ми літаємо на острови
і годуємо геконів
коханням із голих грудей
восени летимо в монреаль,
щоб розмальовувати
з діаспорою писанки
та валятись у гамаку
під писанками кленів
пори року в паралельному вимірі
йдуть в протилежному напрямку
за осінню приходить літо
ісуса коронують восени
влітку ми лінуємось вдома
нічого цікавого про літо
а навесні дістаємо з конвалій
та підсніжок манюніх дітей
знову паралельна зима
і ти п’єш моє молоко
чи тягнеш мене крізь сніг
чи стоїш біля домовини
або застібаєш ґудзики –
від куприка до лінії волосся –
перламутрової весільної сукні
бо почали мішатись світи
зливатися у сингулярність
схожу на око гекона
від цього нікому не боляче
летімо на острови
© Валерія Піщанська, 12.09.2025
Im Winter
im Paralleluniversum
fliegen wir auf Inseln
und füttern dort Geckos
mit Liebe aus nackten Brüsten
im Herbst fliegen wir nach Montreal,
um mit der Diaspora* Ostereier zu bemalen
und in einer Hängematte zu faulenzen
unter den Ostereiern der Ahornbäume
die Jahreszeiten im Paralleluniversum
bewegen sich in die umgekehrte Richtung
nach dem Herbst kommt der Sommer
Jesus wird im Herbst gekrönt
im Sommer hängen wir zu Hause
nichts Spannendes passiert im Sommer
und im Frühling holen wir Babys
aus Mai- und Schneeglöckchen raus
noch ein paralleler Winter
und vielleicht trinkst du meine Milch
oder ziehst mich durch den Schnee
oder stehst an meinem Sarg
oder schließt die Knöpfe zu –
vom Steißbein bis zur Haarlinie –
eines perlmuttfarbenen Hochzeitskleides
denn die Welten begannen, sich zu vermischen
in einer Singularität zu verschmelzen
die sich Geckos Auge ähnelt
Dies tut keinem weh
Lass uns auf die Inseln fliegen
©Valeria Pishchanska