- Оповідання – Short stories 9
- Мої твори – My poems 101
- Сучасні – Modern 206
- Класичні – Classical 100
- Підбірка цитат – Quotes 4
- Українською – Ukrainian 151
- Російською – Russian 202
- Англійською – English 36
- Переклади – Translations 45
- Німецькою – Deutsch 44
- Молитви – Prayers 13
- Дитячі вірші – For Kids 11
- Французською – Français 5
- Медитативні – Spiritual 32
- Вересень 2023
- Липень 2023
- Червень 2023
- Травень 2023
- Січень 2023
- Грудень 2022
- Жовтень 2022
- Серпень 2022
- Червень 2022
- Квітень 2022
- Березень 2022
- Листопад 2021
- Жовтень 2021
- Липень 2021
- Червень 2021
- Травень 2021
- Квітень 2021
- Березень 2021
- Лютий 2021
- Грудень 2020
- Листопад 2020
- Вересень 2020
- Серпень 2020
- Липень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Березень 2020
- Лютий 2020
- Грудень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Квітень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Січень 2018
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Листопад 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Квітень 2016
- Лютий 2016
- Січень 2016
- Грудень 2015
- Листопад 2015
- Жовтень 2015
- Вересень 2015
- Липень 2015
- Травень 2015
- Квітень 2015
- Березень 2015
- Лютий 2015
- Січень 2015
- Грудень 2014
- Листопад 2014
- Жовтень 2014
- Вересень 2014
- Серпень 2014
- Червень 2014
- Травень 2014
- Квітень 2014
- Березень 2014
- Січень 2014
- Жовтень 2013
- Вересень 2013
- Серпень 2013
- Липень 2013
- Червень 2013
- Травень 2013
- Квітень 2013
- Березень 2013
- Лютий 2013
- Грудень 2012
- Жовтень 2012
- Серпень 2012
- Червень 2012
- Травень 2012
- Квітень 2012
- Березень 2012
- Лютий 2012
- Січень 2012
- Грудень 2011
- Листопад 2011
- Жовтень 2011
- Липень 2011
- Червень 2011
- Травень 2011
- Квітень 2011
- Березень 2011
- Лютий 2011
‘Українською – Ukrainian’
-
Зручна жінка
Зручна жінка в мені
сама придумує виправдання твоїй холодності.
Зручна жінка сама шукає місця для близькості,
щоби там нарешті на декілька годин… -
Гобелен
Із тих ниточок, що струмляться між нами, любий,
від пучки до пучки, від серця до серця, від грудей до грудей,
я б гобелен нетривкий і прозорий зіткала,
щоб краси оголених тіл ніщо не ховало…
-
І знову про Джиммі
Його стоптані кеди, тендітна юнацька постава,
його очі зелені в тумані нескурених трав,
на зап’ястях ієрогліфи… Але не в них навіть справа… -
Малюкам
Здригання хом’ячка,
коли часом
необачно дмухнеш на нього,
тримаючи на руках… -
Юність Лоретти
З усмішкою діви Марії,
з волоссям, рожевим, як цвіт.
І ось я торкаюся шкіри, Лоретто.
Такої гарячої шкіри твоєї дитячої шиї.
І я вже не бачу причини
на те, щоби клясти цей світ…
-
Історії про тварин
Пригадую ти розказував історію
Про perezoso***, що повис на твоїй шиї
Немов сонне дитя
І лишався, поки ти не мусив йти із заповідника… -
Жіноча суть
Я все гойдалася, як вітер дув,
Прикута до шовків житла нового.
Я все молилася, а ти не чув,
Бо вітер був південно-східний знову… -
здається його звали джон…
…мені було по-справжньому страшно
але я кричав вище, вище
поки вони не скінчилися
а потім мій старший брат
підкидав мене догори
довкола лежав сніг… -
Поцілунок змії
Гайворонек був тридцятилітнім красенем напідпитку. Луця зустрічалась із ним ще в школі. А потім минуло багато років. Гайворонек не досягнув кар’єрних висот, як того планував. Не покохав фотомодель, як було задумано. Перехворів на хламідії, гонорею, трипер, молочницю і сифіліс. Вилікувався від тютюнової залежності, став менеджером у якійсь філії якоїсь столичної фірми і потихеньку спивався та самовдовольнявся. Інфантильність заважала йому влаштувати своє особисте життя. Він відразу починав роздумувати – варто чи не варто, захоче дівчина з ним розмовляти чи ні. А потім пригадував, що він же ще не нагулявся, що йому ще не сорок років…
-
Зорепади
Налітає космічний вітер,
І пісок
Розмітає над світом
Дощами зірок,
А ми кажемо – зорепади… -
Cон про Фернандо Ботеро
Де будинки дрімотно стоять
у вічній своїй сієсті.
Нудьга зависла на віконниць іржавих гаках,
балконних решітках і старих гамаках.
Поштивий алькальд
після обіду у старенької мами
ступає з ключем від ратуші,
наче від райської брами.
Поштар з листом
прибуває лиш зрідка
і так урочисто, як архиєпископ на прощу.
І падре, опасистий від численних постів,
задиханою стоногою
дріботить через площу…Ти будеш ловеласом
і перекотиполем,
дам місцевих сердечним болем… -
Я – річка!
…я божа, я вільна, свавільна!
Я річка.
Я легко стікаю тобі на вуста.
Річ-
Но
у тім, що мій хист, що мій скарб віч-
Но
тектиме луками-вустами… -
наївне. із листів, що не надіслані
ти влітаєш у осінь жовту
жовтим повітряним змієм
я вповзаю у неї входжу… -
Плач Валькірії
не хочу співати твої марші на одну ноту
годувати своїм тілом твою псятину-воячню
бути фрау тод щодня й дайне фройляйн в суботу… -
Серпень 2008
На площах Тбілісі
відбудеться акт непокори,
А в Ґорі накрапує кров
з буйних ґрон винограду
І сиві зажурені вдови
німують від горя…
-
Фріда Кало
Перед дзеркалом, змучена, станеш,
шаль шовкову накинеш звільна…
Venadito, ти знову – прекрасна… -
Кожен крок по землі за ціну благодаті…
додивлятися сни – і завжди повертатись,
кожен крок по землі за ціну благодаті.
у квартирі щодня порохи витирати
поливати герань і у вікнах ставати….
-
* * *
Є гра і гравці
без дотримання правил.
Є той, хто постав,
і є той, хто поставив.
Є корабель, що від моря відчалив.
Є, зрештою, ти як самотній прочанин,
Котрий за своїми плечима втрачає
Хистку покаяльну дорогу в Почаїв… -
Тема
Пам’ятаєш ту пташку?
Вона відлетіла геть.
Пам’ятаєш ту пташку?
Жила у мені…
Голубка. -
Острови
неначе ти – розм’як, бо дихаєш водою,
неначе порівнявсь із дикістю морів
неначе вже прийшли, і стали за тобою,
і стали у тобі, і просять, щоб зберіг -
-
Ці пальці…
Пірнають і виринають,
Злагоджено, як то вміють лише дельфіни,
Одночасно, у ритмі балету,
Згинаючись, розгинаючись,
Виконуючи містки і переверти… -
Масаж голови
твої пальці просуваються далі
і кожна луковичка здригається
немовби від надкрихітного вибуху
одного з тих що народжують всесвіти -
Романе
було б пестити мене мужністю своїх метафор
та нахабністю алегорій
а потому брати і творити поезію -
Не старіти
Дівчатка, що вирішують не старіти,
у двадцять сім років все ще носять шарфи
з іграшковими писками гномиків, щенят, хелоу-кіті,
чи бодай із кишеньками контрастного кольору.
Дівчатка, що вирішують не старіти,
знаходять собі хлопчиків, що ніяк не змужніють…
-
Сто років юностi…
Сто років юності, а далі все – пустеля.
Околиці свого старого міста
Хіба не чуєш, затуливши очі?
-
Твій будинок стоїть…
…серед цілого
білого
світу сумна,
і тоді,
аби хвилі здолати,
вона
розмальовує крила
метеликам буднів… -
сонце
…я б теж поклонялася сонцю
я б цілувала йому ніжки
я би купала його в молоці
я би пестила його круглі щічки
щічки малюка із синдромом Дауна…
-
Коста-Ріка
Я хочу танцювати Куека
з яким-небудь смаглявим Енріко.
Я хочу пласким животом
цілувати пісок Коста-Ріки,
а солоною мокрою спиною
залишати на ній засоси… -
гранатова любов
- Це вам, солодка донно, передав
сеньйор у масці, імені не знаю…
Зухвалий вчинок, адже всім відомо,
що квітка із граната – знак жаги… -
A Very Woman
я хочу тонку інтуїцію
й тонку, як берізка, талію
тонкі кулінарні присмаки
привезені із італії… -
Мені терміново…
Мені терміново потрібно до моря,
Дістатися моря, щоб просто пірнути
Й тоді вже назавжди залишитись мокрим,
Залитися, злитись з рябим, каламутним… -
День Манго
Ти почистиш цей стиглий фрукт, як почистила б сонце,
якби в нього колись не стало янгола-охоронця,
й смакуватимеш кожен кусник, розділяючи в роті волокна… -
Твої груди
ттвої груди як острови вулканічного походження
вони здіймаються на зустріч моїм губам
в центрі кожної з них – лагуна
і невеличкий атол
лагуна із шоколадною водою,і темно-рожевий атол…
-
Любіть українок
Любіть українок, як сонце любіть,
Як землю батьківську – без тями.
Не бійтеся щирість свою проявить
Словами, губами, руками…
За карії очі, за вигин спини,
За коси русяві – як жито.
За викот глибокий, і те, що за ним… -
Чужі поцілунки
Аргентинське танго на рівні мімічних м’язів.
Ніжну малину дівочих вуст опівнічних
не лише він, а й сотні очей тоді обірвали…
-
Молитва
Хай існує у світі той, хто мене дійсно любить,
і коли варикозні вени, і коли обвисають груди…
-
Ти помер не в Парижі, бо ти взагалі не помер
Я стояла порожня, відкривши свою парасолю.
Бився дощ під мостом, розтинаючи тіло води.
Дві рибини у оці шалено метались від болю.
Після них залишалися довгі червоні сліди. -
Забуваються лінії…
…ми помрем не в Парижі тепер я напевно це знаю
в провінційній постелі що потом кишить і слізьми
і твого коньяку не подасть тобі жоден я знаю
нічиїм поцілунком не будемо втішені ми -
Нам все ще мало років…
З роками стаємо все меншими,
як дитячі маєчки.
І якогось непримітного
серпневого вечора
ми відлітаємо
пухом кульбаби… -
Світ, який ділиш із іншими…
Обмиваючи тіло -
на диво сумний ритуал -
помічаєш дводенну щетину
й столітню утому… -
* * * *
холодна душевна зима
загострить свої олівці
у неї в правій руці
сонця нема… -
Загоїлось
Цим літом постійно їм полуниці
– маленькі серця,
щоб підправити те,
що із власним серцем скоїлось.(При прощанні я
помирала з ридань на його плечах;
він сказав: «Не плач.
Кохання не звітрилось – просто загоїлось.») -
завоювати ще раз
Не хочеш завоювати мене ще раз?
Коли ти робив це вперше,
ми були ще такими дітьми,
з переляку німі та дурні,
ув обіймах скутих завмерши.
-
Галантний ненужденний чоловік
Галантний ненужденний чоловік
бальзаківського віку- це особливий тип:
довкола комірця від Lagerfeld краватка з шовку і валютного кредиту;- це булемічна молода коханка
із бруньками грудей;- це натуральна кава зранку…
-
А все-таки я Вас любила
Я Вас у собі, мов коштовну карафку, розбила —
І душу, як білий обрус,
просочило щемливе вино! -
Двоє в плацкарті
А ми відверті дуже. І чужі.
Плететься час у душному плацкарті.
Розмови різні, і гроша не варті,
як вийшла заміж і як ти служив… -
Рустикальне
Концепція приборкання дощу.
Метода всотування сонячного світла.
Дозволь я трохи коси просушу
і заструю їх по плечах тендітних,
і розпущу зелені рукави,
і підперіжуся суничними вусами,
і буду пити свіже молоко,
турбуючи густі вершки губами.Артикул свіжості криничної води.
Комюніке стерні про… -
Спати голою
Спати голою – це немов переписувати біблію
на ту, де Єва не простягнула Адамові яблуко
це піднімати маленькі прозорі волосинки на сідничках
охайними рожевими нігтиками -
стиглої вишні
голубка еротики кольору стиглої вишні
тому надлетіла
що в мене з’явився співавтор
котрому бодай строфу писати не варто
щоб увійти в мій світ…